виправдати підсудного

1) юр. вердикт, рішення присяжних засідателів

2) судження, висновок, рішення; думка

* * *

1) юр. вердикт, рішення присяжних; open verdict вердикт присяжних, котрим встановлюється факт здійснення злочину, але не встановлений злочинець; вердикт присяжних, котрим встановлюється причина смерті, але не вказується, чи є вона природною, випадковоб, самогубством або вбивством; verdict of acquіttal виправдання підсудного вердиктом присяжних; to brіng іn /to return/ a verdict of guіlty [n.ot guіlty] винести вердикт про винність [невинності]

2) судження, висновок, думка; рішення; the popular verdict думка громадськості

оправдать

1) виправдувати, виправди[а]ти, о[ви]правдовувати, оправдати, виправляти, виправити. [Цього вчинку виправдити не можна. Кожен свій негарний учинок він уміє виправити (виправдити)]. Суд -дал подсудимого - суд виправдив підсудного, суд виправив (визволив) підсудного з вини. Цель -ет средства - мета виправдовує способи (засоби);

2) (надежды, ожидания и т. п.) справджувати, справдити, здійснювати, здійснити (надії, сподіванки). [Син справдив надії батькові. Події справдили мої слова. Життя здійснювало його мрії]. Не -дать чьего-либо доверия - не виправдати чиєїсь віри. Оправдываемый - виправдуваний, оправдуваний. Оправданный, -дан - виправданий, оправданий, виправлений. Подсудимый оправдан - підсудного виправдано.

* * *

несов.; сов. - оправд`ать

1) випра́вдувати, ви́правдати, опра́вдувати, оправда́ти; (надежды, ожидания) спра́вджувати, спра́вдити и справди́ти, зді́йснювати, здійсни́ти

2) бухг. випра́вдувати, ви́правдати